В цьому році виповнюється 102 роки з дня визначної історичної події в житті буковинців - Буковинського народного віча в Чернівцях 3 листопада 1918р. Його учасники прийняли доленосне рішення про входження Північної Буковини до складу Західноукраїнської держави й заявили про своє прагнення об'єднатися з Великою Україною.
    Це була найвизначніша подія ХХ століття в житті української громади нашого краю.
Серед організаторів Буковинського віча був учений-філолог, історик, громадський діяч , викладач Чернівецького університету - Степан Смаль – Стоцький. Він народився 9 січня 1859 року в Галичині , у селянській сім’ї. Навчався в школах Радехова та Львова, Львівській академічній та Другій львівській гімназіях.
В 1878 році Степан стає студентом філософського факультету Чернівецького університету, де успішно навчається, а також бере жваву участь у студентському житті, очолює товариство «Союз» в якому організовує хор,«що піснею розбуджувало приспале національне життя на Буковині».
У 1885 повертається до Чернівців і стає завідувачем кафедри української мови і літератури в університеті. Степан Смаль-Стоцький, крім наукової та викладацької роботи, займав стійку громадянську позицію: був депутатом Буковинського сейму (1892-1912), заступником крайового маршалка Буковини (1904-1912), депутатом австрійського парламенту (1911-1918).


   20З початком першої світової війни, учений не стояв осторонь подій та очолив Центральну (Бойову) Управу Українських Січових Стрільців.
Після проголошення у 1918 році Західноукраїнської Народної Республіки Степан Смаль-Стоцький всі свої сили кинув на боротьбу за молоду українську державу, був одним з організаторів Буковинського віча в Чернівцях та низки акцій на підтримку ЗУНР, активно популяризував українську державність за кордоном. З 1918 – 1921 року виконував обов’язки посла ЗУНР в Чехословацькій республіці, оселився в Празі та викладав Українському вільному університеті. Там професор прожив до смерті у 1938 році.

    Так писали про ученого його друзі, колеги та учні в некролозі від 19.08.1938:
«Бо ж покійний професор Степан Смаль-Стоцький — творив історію. Творив її на невеличкому шматочку української землі, на Зеленій Буковині, яку Він силою Свойого таланту, Своєю невичерпною енергією, невсипущою працею довів до розквіту, з невідомої ще в 80. рр. XIX. ст. з національного погляду землі зробив країну, де українці були зовсім рівновартним народом із усіма націями, що заселювали Буковину, мали свою національну автономію, свої школи, жили вільним майже повним національним життям...»

      22

 

 

 

 

 

 

Річний план