Радіаційна небезпека
- Деталі
- Категорія: Надзвичайна ситуація
Рекомендації щодо радіації /// Радіаційна небезпека
Маршинецького ліцею у 2022/2023 навчальному році
Я пишаюсь своїм чоловіком, його незламністю та патріотизмом! Він добровільно обрав шлях боротьби з ворогом. Усі, хто його знає, скажуть, що це - людина сталевої сили волі та витримки.
За зразкову службу, мужність і самовіддане служіння українському народу неодноразово нагороджений почесними грамотами, орденами, медалями.
Боєць однієї з військових частин, старший сержант Істратій Олег Володимирович з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем воювати проти окупантів. Розпочав свій бойовий шлях ще у 2014 року, ні хвилини не роздумуючи!
Захищав нашу країну у різних містах на Сході.
Невимовно важко для всієї родини відпускати близьких у гарячі точки. Молитися і чекати дзвінка, де розмова триває кілька секунд :
Привіт, зі мною все добре, люблю вас! Більше не можу говорити ...
Під час виконання бойового завдання отримав поранення і зараз проходить реабілітацію.
Дякую воїнам ЗСУ, які весь цей час оберігають наш із вами спокійний сон.
«Наша сила - в єдності! Де єдність – там перемога!»
Я пишаюся тим, що моя мама - вчителька. Вона присвячує своє життя тому, щоб допомагати дітям розвиватися і здобувати знання. Це не просто робота для неї, а місія, до якої вона ставиться з повагою і відповідальністю.
Мене завжди переповнювала велика гордість, що вона така мудра і талановита. Вона вчила мене, що ніщо не може замінити працю та самовдосконалення. Завдяки її прикладу, я навчився цінувати знання та розвивати свій інтелект.
Моя мама - прекрасний приклад для своїх учнів. Вона ніколи не зупиняється на досягнутому, завжди вивчає нові методи навчання і шукає способи покращення своєї роботи. Вона завжди дотримується принципу "навчай так, як ти хотів би бути навчаний", і це робить її уроки дуже цікавими та пізнавальними.
Я пам'ятаю, як моя мама працювала над кожним своїм учнем окремо, допомагаючи їм зрозуміти складні теми. Її стиль навчання заснований на терпінні та любові, що робить її учнів дуже щасливими.
Я дуже вдячний своїй мамі за те, що вона зробила для мене, за її безкінечну любов та підтримку. Вона є для мене не тільки матір'ю, а й моїм найкращим другом та наставником. Її приклад надихає мене на досягнення більшого і допомагає мені знайти свій шлях у житті.
Ришку Євген – учень 5 класу, вчитель – Кошман І. А.
Я із гордістю промовляю ці слова: «Я пишаюсь своєю родиною».
Родина? Таке чарівне слово....
Вважаю себе найбагатшою в цілому світі, адже маю велику, велику, дружню сім‘ю.
З трепетом і радістю в душі розповім Вам про своїх братів, які були, є і будуть для мене справжніми героями, уособленням мужності, героїзму, безстрашності.
В дитинстві ці хлопці були нашою опорою. Опора мами й тата, опора сестер, моя опора!
Зараз вже дорослі чоловіки, які є стіною для своїх дітей, дружин, батьків та нашої країни!
Олексій - найменший брат з усіх 8 дітей, але не менш безстрашний!
В 2014 році нашу країну спіткала біда, назва їй «АТО». Страшні події того часу стали горем для всіх, нас охоплював біль та страх, але не мого мужнього брата. Самовіддано пішов боронити нашу державу, несумніваючись пішов. Відбув цей шлях нелегкий. Тепер він боронить наше місто - Новоселицю! Він залишився поліцейським!
Валерій - безстрашний герой! На його життєвий шлях випала непроста доля. В 2014 році побував в АТО, відслужив, відвоював. Лютий. 2022 рік. Війна.
З перших днів як справжній офіцер пішов в лави територіальної оборони. А тепер перебуває на одному з найважчих шляхів - Бахмут. Про нього я скажу такі слова: «Він там стоїть - боронить державу, а я пишаюсь тим, що він солдат!»
Ніколай - найстарший брат. Той брат, який з гордо піднятою головою відслужив строкову службу в Афганістані. Найстарший, який вчив, допомагав та показував на власному прикладі.
Незалежно від їхнього бойового досвіду, нагород, досягнень, пишаюсь тим, що життя нагородило мене такими братами.