Я із гордістю промовляю ці слова: «Я пишаюсь своєю родиною».
  Родина? Таке чарівне слово....
Вважаю себе найбагатшою в цілому світі, адже маю велику, велику, дружню сім‘ю.
З трепетом і радістю в душі розповім Вам про своїх братів, які були, є і будуть для мене справжніми героями, уособленням мужності, героїзму, безстрашності.
В дитинстві ці хлопці були нашою опорою. Опора мами й тата, опора сестер, моя опора!
Зараз вже дорослі чоловіки, які є стіною для своїх дітей, дружин, батьків та нашої країни!
Олексій - найменший брат з усіх 8 дітей, але не менш безстрашний!
В 2014 році нашу країну спіткала біда, назва їй «АТО». Страшні події того часу стали горем для всіх, нас охоплював біль та страх, але не мого мужнього брата. Самовіддано пішов боронити нашу державу, несумніваючись пішов. Відбув цей шлях нелегкий. Тепер він боронить наше місто - Новоселицю! Він залишився поліцейським!
Валерій - безстрашний герой! На його життєвий шлях випала непроста доля. В 2014 році побував в АТО, відслужив, відвоював. Лютий. 2022 рік. Війна.
З перших днів як справжній офіцер пішов в лави територіальної оборони. А тепер перебуває на одному з найважчих шляхів - Бахмут. Про нього я скажу такі слова: «Він там стоїть - боронить державу, а я пишаюсь тим, що він солдат!»
Ніколай - найстарший брат. Той брат, який з гордо піднятою головою відслужив строкову службу в Афганістані. Найстарший, який вчив, допомагав та показував на власному прикладі.
Незалежно від їхнього бойового досвіду, нагород, досягнень, пишаюсь тим, що життя нагородило мене такими братами.